• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сновська земля - мій рідний край

Коротка довідка про Сновський район

Сновський район знаходиться на півночі Чернігівської області і входить до зони українського Полісся. Займає площу 128293 га, має 56 населених пунктів, які належать 24 сільським радам, де проживає 25,2 тис. чоловік, з адміністративним центром у м. Сновськ

Відповідно до нового адміністративного ділення у березні 1923 року Сновськ з 7667 жителями був віднесений до категорії міст і став центром Сновського району і округу.

Найбільшою річкою, що протікає в межах району, є Снов, яка бере початок у Росії і несе свої води у Десну.

Люди селилися в цій місцевості з доби незапам'ятної, переважно на пагорбах серед лісів, біля річок. Сліди тутешніх поселень сягають 20 тисяч років до нашої доби. Про це свідчать 32 археологічні пам'ятки різних періодів, виявлені на території району.

Найінтенсивнішим заселенням земель району можна вважати час панування польської шляхти та козаччини. Саме на 17 століття припадає утворення більшості населених пунктів на його території. Найбільш давні з них – Старі Боровичі, Нові Боровичі, Гірськ, Тур'я, Клюси, Жовідь. Основним заняттям населення було орне землеробство, рибальство, мисливство, скотарство, ремесла, а найстарішим видом транспорту – водний.

Район межує на сході з Корюківським, на півдні – з Менським, на заході – з Городнянським районами Чернігівської області, на півночі – з Климівським районом Брянської області Російської Федерації.

В економіці району провідне місце посідає сільськогосподарське виробництво. Господарства займаються вирощуванням зернових та кормових культур, виробництвом м'ясо-молочної продукції.

На території Сновщини землі лісового фонду складають 31,3% всіх земель (більше 40 тисяч гектарів). З них близько 18 тисяч гектарів підпорядковано Сновському міжгосподарському лісгоспу, зусилля якого спрямовані на садіння та збереження лісових насаджень, охорону їх від пожеж, самовільних поруб. Перспективу розвитку лісгосп вбачає в поглиблені переробки продукції лісового господарства, виготовленні та реалізації продукції з лісосічних відходів.

Головною життєвою артерією міста залишається залізничний вузол, до складу якого входять одинадцять служб, найбільші з яких – станція Сновськ, локомотивне депо, дистанція колії.

Промисловість району представлена підприємствами, поява і розвиток яких були обумовлені характерними для нашого регіону чинниками: переробка сільськогосподарської продукції та деревини.

Медичне обслуговування у районі забезпечує районна лікарня, 5 сільських лікарських амбулаторій, 29 фельдшерсько-акушерських пунктів.

У районі функціонує 21 загальноосвітній навчальний заклад та 11 дошкільних.

Розвинена система соціального захисту населення представлена управлінням праці та соціального захисту населення, при якому працює стаціонарне відділення для постійного та тимчасового проживання одиноких престарілих людей, товариством Червоного Хреста, центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Культурні установи представленні районним Будинком культури, на селі діють 10 будинків культури і 21 сільський клуб. Бібліотечне обслуговування забезпечує Сновська централізована бібліотечна система, яка включає центральну, дитячу бібліотеки і 22 сільські бібліотеки-філіали.

В роки ІІ Світової війни більше 10-ти тисяч жителів району мужньо билися на фронтах і в тилу ворога. За проявлений героїзм 4700 чоловік (в т.ч. 54 партизана і підпільника) відзначені урядовими нагородами. Серед них високе звання Героя Радянського Союзу отримали: Гудимов Іван Васильович, Ігнатенко Ілля Єфремович, Лащенко Петро Миколайович, Мелащенко Микола Володимирович, Шматуха Петро Сидорович, Панчішний Трохим Андрійович, Плющ Олександр Васильович, Семак Павло Іванович, Усик Іван Павлович. Повними кавалерами ордена Слави стали Кухаренко Микола Якович та Мороз Микола Кирилович. У скорботний список занесені 6580 чоловік, що не повернулися з фронтів ІІ Світовоїї війни, в тому числі 12 жінок. Підтверджена загибель у полоні 122 чоловік.

За трудові досягнення три уродженця району удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці: Борисенко Тимофій Якович, Зацний Михайло Михайлович, Мишастий Костянтин Никифорович.

Багата знаними людьми Сновська земля. Тут народилися диригент Натан Рахлін, літературознавець Леонід Большаков, письменники Лідія Вакуловська, Іван Євсієнко, Олександр Смоляк, провів дитячі роки Анатолій Рибаков, за твором якого в місті відбулися зйомки фільму "Важкий пісок". Відомі імена металурга Павла Бідулі, хіміків Аркадія і Леоніда Гузіїв, біолога Григорія Каравайка, архітектора Андрія Карнабеда, гідрографа Бориса Лейкіна, астронома Платона Порецького, хіміка Ададурова Івана Євграфовича.

Складаються міжнародні зв'язки району. Товари, виготовлені на підприємствах Сновщини, експортуються в деякі країни ближнього і дальнього зарубіжжя.


Шахова сторінка в історії Сновщини

Олександр Степанович Жерденко - ветеран шахового руху у Сновському районі, неодноразово виконував норми кандидата в майстри спорту з шах. З 1967 року беззмінний голова шахової федерації району.

На його рахунку численні перемоги у міських, районних, міжрайонних та обласних першостях і турнірах, десятки почесних грамот, медалей і призів, як свідчення високого рівня гри.

32 роки працював А.С. Жерденко у Щорському профтехучилищі (нині Вище технічне училище лісового господарства), з них 16 років - на посаді заступника директора по учбово-виховній роботі, постійно приділяючи увагу залученню учнів до гри в шахи.

Зараз він передає свої знання і досвід юним шанувальникам цієї захоплюючої гри, у центрі дитячої та юнацької творчості. Продовжує відстоювати честь нашого району у шахових змаганнях різних рівней.

Спомини і роздуми Олександра Жерденка, життя якого 65 років прикрашає і збагачує гра в шахи, увійшли до видання центральної бібліотеки "Мои мысли о шахматах и шахматистах".

Головна мета книги - популяризація гри в шахи, розповідь про їх місце у житті людей різних професій, які відстоювали честь району у шахових змаганнях.

Доповнюють розповідь автора підсумкові таблиці окремих шахових турнірів різних років і список публікацій із районної газети "Промінь" раніше ("Промінь Жовтня") за останні 30 років шахового життя на Сновщині. У виданні представлені фотографії і документи із особистого архіву автора.

20 квітня у центральній бібліотеці відбулася презентація цього видання, яке в книзі історії краю стало сторінкою про шаховий рух в районі, починаючи з 60-х років ХХ століття.


Літературними стежками

(віртуальна виставка)

1-й розділ "Я тут зростав"

Великі дороги в широкий світ завжди починаються від стежки біля рідної оселі, як велика мудрість вчених книг від перших сторінок букваря, як багатство і краса поезії – від материнської пісні, співаної над, колискою, як слава і велич землі рідної – від любові й таланту синів її …

Рыбаков А. Тяжелый песок: роман / Анатолий Рыбаков. – М.: Гудьял-пресс, 2000. – 288 с.Любовь героев романа Анатолия Рыбакова – Рахили и Якова – зародилась накануне мировой войны. Ради нее он переезжает из Швейцарии в СССР. Им предстоит пройти через жернова ХХ века – страдая и надеясь, теряя близких и готовясь к еще большим потерям…
Опубликованный впервые в «застойные» времена и с трудом прошедший советскую цензуру, роман стал событием в литературной жизни страны.
Рассказанная Рыбаковым история еврейской семьи, основана на событиях, происходящих в городе Щорс, в размеренную и достойную жизнь которой ворвался фашистский «новый порядок», вскрыла трагедию всего советского народа…

щорська цбс


Вакуловская Л.А. Свадьбы: повести и рассказы / Лидия Вакуловская. – М.: Современник, 1979 . – 351 с. – (Новинки «Современника»).

Писательница Лидия Вакуловская родилась в г.Сновск (Щорс) Черниговской обл. в семье военнослужащего.

Часто бывала в родном городе и провела злесь последние годы жизни. Много пишет на местные сюжеты. Так появилась повесть «Свадьбы» и ряд рассказов, вошедших в одноименный сборник. Произведения проникнуты любовью к людям, к земле, где родилась, заботой о ее красоте и богатстве. Они наполнены жизнелюбием, добрым украинским юмором, глубоким знанием жизни.

щорська цбс


Евсеенко И.И. Пока печаляться колокола / Иван Евсеенко. – Воронеж: Центр духовного возрождения Чорноземного края, 2008. – 592 с.
В новую книгу известного русского писателя, лауреата премий им. И. Бунина, им. И. Тургенева, им. А. Платонова и других литературных премий Ивана Евсеенко вошли повести и рассказы, посвященные острым социально-нравственным проблемам современности. Во многих из них затрагивается традиционная для Ивана Евсеенко тема Великой Отечественной войны и послевоенного детства, сюжеты связаны с родиной писателя.

На обложке:старинная деревянная церковь на родине Ивана Ивановича Евсеенко, село Займище Щорского района Черниговской области.

щорська цбс


Дудко І.П. Рідна Хрінівка моя: дослідження, нариси, етюди, вірші / Іван Дудкою – Городня, 2005. – 90 с.

Вже по зоголовку читач може догадатись, що книга ця присвячена маловідомому поліському селу Хрінівці Щорського району Чернігівської області, де народився і виріс автор.

Писати було важко, але варто. Важко тому, що про село залишилось дуже мало архівних документів. Варто тому, що городища навколо села засвідчували, що місцевість над Сновом і Цатою була заселена за кілька тисячоліть до нашої ери, Хрінівка в складі трьох держав має за плечима майже читири століття. Люди там жили хоч і не видатні, але по своєму цікаві і мудрі.

щорська цбс


Максимець М.М. Таємниця гори діда Лева: повість / Микола Максимець. – Чернівці: Букрек, 2012. – 272 с.: іл.

Микола Миколайович Максимець уродженець села Старі Боровичі Щорського району Чернігівської області.

«Таємниця гори діда Лева» – то бентежна літературна оповідь про літа повоєнного дитинства, відкрита книга синівських почуттів до свого села, батьківської хати, працьовитих і мудрих земляків, дивовижної поліської природи і всього, що оточує небайдужу молоду людину, котра прагне серед доріг буденності віднайти омріяну жар-птицю.

щорська цбс


Смоляк О. Річка снів і яви / Олександр Смоляк. – Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2008. – 408 с.

До нової книги українського письменника Олександра Смоляка, який народився в селі Займище Щорського району Чернігівської області, увійшли роман-хроніка «На земній дорозі» та документальні записки про авторове село і його рід – «Річка снів і яви». Якісь окремі риси рідного письменникові села читач помітить і в романі, але там не тільки назва села інша, вигадана, – персонажі роману, перипетії їхніх взаємин теж є плодом авторського вимислу. Спільне тут інше: невигаданий фактаж і документ служать у письменника повнішому й всебічному зануренню в реалії життя, в його недоладності і довершеність, спотворення і красу.

/Files/images/смоляк.jpg


Лащенко С.И. Турьянские небеса. – Львов: «Ахилл», 2003. – 92 с.«Тур’янські небеса» - це книга-роздум про роль і місце людини на землі, про її взаємини з природою. Особливість її в тому, що вона складена винятково на документальному матеріалі. Використано щоденники провінційного вчителя, вихідця з села Тур’ї Щорського району Чернігівської області, І.Г. Лащенка, його публіцистичні статті, листування з земляками, численні фотознімки тієї пори.

щорська цбс


2-й розділ "В віршах і піснях рідний край"

Я починаюсь з отчої землі
Як меч - з вогню,
як ніжна пісня - з мови,
Як творчість - із великої любові.
Я починаюсь з отчої землі.

Дорошенко Ф.М. Займищанські мотиви: поезії, пісні, оповідання/Федір Дорошенко. - Займище, 2004. - 176 с.

«На займищанському небосхилі знову і знову спалахують нові зірки, відкриваються нові таланти. Хто б міг подумати, що в цьому стриманому сором’язливому чоловікові, яким ми знаємо Федора Миколайовича Дорошенка, голову Займищанської сільради, криється такий вулкан почуттів, що втілюються у хвилюючу поезію.»

М.Лукашова «Промінь Жовтня» 19 липня 1997 року.

щорська цбс


Корінь А.М. Віку мого день: наївні вірші / Антоніна Корінь; редактор і упоряд. В.О. Погрібний. – Кіровоград: Степ, 2000. – 342 с.

Антоніна Корінь народилася в селі Софіївка Щорського району Чернігівської області.

Героїня її книги прожила у віршах тридцять літ – як один день. Скільки радісних, печальних, тривожних і болючих митей втілилось у цей «день»! Книжка ця – віршований клубок пам’яті жінки про себе в усіх ролях і станах: немовлятка, дівчинки, підлітка, юнки, дівчини, жінки, доньки, сестри, внучки, коханої, нареченої, дружини, матері, громадянки. І усвідомлення того, що жінка на землі – берегиня свого народу…

щорська цбс


Лантух О.С. Сад Сонця і Любові: ліричні вірші / Ольга Лантух; редактор Зоя Шматок. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2005. – 176 с.

«Сад Сонця і Любові» – це світ поетеси Ольги Лантух (народилася в селі Бреч, нині Сновське Щорського району, потім жила у Великому Щимелі), світ прекрасний, самобутній і неповторний, сад душі, в якій є місце і цвіту, і плоду. Від Сонця і до любові все відчуваєте у поезіях. Вона – для вас: надто просто, щиро, щоб зрозуміло кожне серце.

щорська цбс


Семененко О.П. Тихий ангел над нами літав. (Човен): вірші, листи, спогади / Олена Семененко. – 2-е видання, доп.- Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2007. – 96 с.

Як мало часу відміряла доля Олені Семененко! Яким несправедливим мукам піддала її тіло! Але святою і чистою залишилися її душа, світлим – розум, щирим і співчутливим – серце.

А ще Олена щиро любила Україну, кожного з нас, хто живе на цій землі, прагнула щастя та процвітання і всієї країни, і кожного її громадянина. На жаль, можливості і час, відведений їй, були дуже обмеженими.

Як пам'ять про Олену залишились вірші. Вони такі ж ніжні і чисті як їх авторка, вони ніби зіткані з найглибших почуттів і переживань.

щорська цбс


Федченко Р. І. Все, що найкраще в мене є…: поезії, пісні / Раїса Федченко. – Займище, 2000. – 42 с.

Раїса Іванівна Федченко народилася в селі Хотуничі Щорського району Чернігівської області, нині живе в Щорсі.

Вірші її народжувались разом з піснями і виплескувалися в одну мить з її душі. Кожне слово, кожна нота, пропущені через її серце, розкривають Раїсу Іванівну як обдаровану богом особистість.

щорська цбс


Чеховська Л.І. Квітне душа ромашково / Людмила Чеховська. – Займище, 2000. – 54 с.

Чеховська Людмила Іванівна народилася в селі Рогізки Щорського району Чернігівської області, зараз проживає в Чернігові.

Вірші почала писати, навчаючись в початкових класах. Друкувалася в газеті «Промінь» з 1982 року. Відзначена за участь в обласному конкурсі «Ярмарок педагогічних ідей» у 1997 році.

Збірка віршів «Квітне душа ромашково» – це гімн любові до рідної землі, до своєї малої батьківщини. Не дарма вона починається з розділу «Люблю свій край» і таких рядків:

Люблю свій край у радості і горі,

Люблю у будень, в радісні свята,

Люблю ліси, поля люблю просторі,

Бо все це – край мій – земленька свята.

щорська цбс


Кiлькiсть переглядiв: 489