• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Наш край у Другій світовій війні

Окупація Щорського району розпочалася 27 серпня 1941 року і закінчилась 21 вересня 1943 року.

За цей час на його території загинуло 6205 мирних жителів, відправлено на роботу до Німеччини 3420 чоловік, спалено 1032 селянських двора, повністю спалено шість населених пунктів: Єліне, Клюси, Млинок, Ількуча, Лука, Муріха.


У місто Щорс німецькі війська увійшли 3 вересня 1941 р. Оборону тримали бійці 21 армії 266 стрілецької дивізії, якою командував генерал-майор Василь Іванович Неретін. Наприкінці серпня 1941 р. загинуло 40% особового складу дивізії. На підступах до м. Щорс загинув і сам командир, ім’ям якого в 1985 р. названа одна з вулиць міста.


З приходом німців у місті були встановлені жорстокі порядки і введений новий режим. Як і по всій Чернігівщині було створено нові органи адміністрації: управлінський апарат, комендатура, поліцейський відділ, гестапо, польова жандармерія, каральні загони, частини СС і СД. Для утримання населення в покорі і страху в місті знаходились націоналістичні (“козачки”) німецькі і мадярські військові підрозділи. Для пропагандистської роботи серед населення друкувалась у місцевій типографії окупаційна газета та різні оголошення: “За порушення комендантської години – розстріл”, “За не вихід на роботу – розстріл”, “За непокору владі – розстріл”.


“Гітлерівські кати в період окупації міста Щорса з 3 вересня 1941 р. по 21 вересня 1943 р. проводили систематичні масові знищення людей. Так в листопаді 1941 р. були розстріляні всі чоловіки – євреї. В січні 1942 р. було повністю знищене все єврейське населення...” ("Деснянська правда", 1944 рік)


Важка праця, голод, холод, терор, смерть – ось, що принесла окупація. Але незламним залишився дух наших земляків. Ніщо не могло зламати бажання жити вільно на своїй рідній землі. Люди не мовчки зносили знущання і звірства нової влади. Крім того, що йшла визвольна війна, участь в якій брало 2600 жителів Щорса, в місті створювались групи опору, підпільні організації. У важких умовах фашистського терору з листопада 1941-ого по вересень 1942-ого р. у місті діяла підпільна організація в кількості 47 чоловік, 20 з яких були жителями Щорса.

Підпільники слухали зведення інформбюро, друкували листівки і розповсюджували їх у місті, встановили зв’язок з партизанами, переправляли їм поповнення, організовували диверсії. З вини провокатора організація була викрита і майже всі учасники щорського підпілля були розстріляні 19 вересня 1942 р. в лісопарку.


З 1944 р. по 1946 р. в Чернігівській області працювала комісія по збиткам, які були нанесені за період окупації. В ході її роботи були встановлені такі факти: за період окупації в місті було знищено 5500 мирних жителів, 2600 – воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, з них 1163 – загинули, 1659 мешканців міста були вивезені на роботу до Німеччини.

Саме місто за роки окупації було наполовину зруйноване: був знищений пасажирський вокзал, майже всі пристанційні споруди, водонапірні башти, електростанція, виведене із строю паровозне депо, зірваний міст через Снов, зруйновано багато інших споруд, знищена експозиція музею, спалено 265 жилих будинків та Миколаївську церкву. Загальна вартість нанесених збитків місту Щорс склала близько 15 млн. рублів.

Суму матеріальних збитків можна виміряти цифрами та не піддається обчисленню величина людського горя, сліз, мук і страждань, які пережили люди на окупованих територіях. Не обчислити вдовину самотність, сирітські поневіряння, материнський сум. Не залікувати фізичні і душевні рани. Коротке і страшне слово – війна. Хай оминає воно нашу землю і наші долі.


щорська цбс

м. Щорс у руїнах після відступу нацистів (фото з архіву Щорського історичного музею)


Чи зможе про це хтось забути?

У дорожній багнюці пристрелена мати,

Дитина в сльозах її будить.

Фашистська нечисть прийшла воювати –

Чи зможе про це хтось забути?

В руках ще гарячий від черг автомат,

Він цілиться дівчині в груди.

У сховище кинуті зв’язки гранат –

Чи зможе про це хтось забути?

Бандит увірвався в наш сонячний дім,

Що трапиться – ріже й рубає.

Коли за пожежею – вбивства й погром –

Чи зможе про це хтось забути?

На згарищі сіл холонуть тіла,

Мороз їх і гріє і студить.

А скільки живцем їх згоріло до тла –

Чи зможе про це хтось забути?

У рів навалили людей до країв,

Бульдозер землею їх згладив.

Тут довго не сміла рости і трава –

Ні! Цього ніхто не забуде!

Бойко П. М. – поет-фронтовик,

наш земляк.

щорська цбс

Видання центральної бібліотеки про подвиг народу

Трагічні роки 1941-1943 навічно увійшли в історію нашого краю. Спомини очевидців цих подій – найправдивіше джерело інформації про окупацію Щорсівщини нацистськими загарбниками і супротив її жителів завойовникам. Зібрані бібліотеками району у минулі роки, вони увійшли до збірки «В прийдешнім повторитися не вправі» жахливими картинами про кожен населений пункт в роки поневолення. Сторінкам боротьби щорського підпілля присвячена книга Івана Сукаліна «Втеча партизана». Про окупацію і звільнення Смячі розповідає Федір Романенко у документальній оповіді «Смяч на дорогах війни у 1941-1943 роках».

Про період війни у історії рідного села написала Ніна Ісаченко, бібліотекар Сновської сільської бібліотеки, у книзі «Сновське: від найдавніших часів до сьогодення» Цей період висвітлений і у книзі «Займище. Історія села від найдавніших і до наших днів», матеріал для якої зібрав і видав бібліотекар Олександр Крумкач. Їм також підготовлена збірка «Ми так за цей день заплатили, що і внукам ціна заболить» (письменника, поети-фронтовики щорського району).

Про час нацистської окупації у долі жителів маленьких сіл і хуторів писав Іван Стасенко у книзі «Минуле і сучасне села Привільне» та «Рогізківські хутори: Юр`євка»

Про післявоєнне місто Щорс і його відбудову згадує Василь Маринченко у книзі «Місто відроджується (1943-1950 рр.)».

Кiлькiсть переглядiв: 187